Документальне відео
для індустріальних компаній

Зовні виробництво виглядає як техніка й обсяги. Для людини, яка розглядає вакансію, головне питання інше: хто працюватиме поруч і чи буде її робота комусь видима. В описі вакансії відповіді на це немає, і жоден рекрутинговий ролик на шістдесят секунд її не дає.

From the outside, a mining operation looks like machinery and tonnage. For someone considering a job there, the real question is different: who will I work next to, and will anyone see what I do. A job advert does not answer that, and neither does a sixty-second recruitment clip.

Формат почався у 2018 році з п'яти епізодів, названих просто за прізвищами героїв. У 2020-му серія отримала назву, уніфіковану візуальну мову і вийшла ще шістнадцятьма епізодами – шістнадцять професій, по одному фаху на епізод. Зйомка на робочому місці, у робочу зміну, без перенесення в студію. Питання готуємо заздалегідь, відповіді ні.

The format began in 2018 with five episodes named simply after their subjects. In 2020 it was given a title, a consistent visual language and sixteen further episodes: sixteen trades, one per episode. Filmed at the workstation, during the working shift, with no studio setup. We prepare the questions in advance, never the answers.

Основним каналом показу був внутрішній, і там кожен епізод стабільно набирав понад тисячу переглядів. Під епізодами колеги писали героям – підтримка людині, чию професію показали, виявилась окремим ефектом, на який ніхто не розраховував наперед. Але найпереконливіше тут не окремий епізод, а тривалість: формат прожив шість років, пережив ребрендинг, зупинився з початком повномасштабного вторгнення і був відновлений у 2023-му. Разові зйомки так не поводяться.

The main distribution channel was internal, where each episode reliably passed a thousand views. Colleagues wrote to the subjects underneath them: recognition for the person whose trade had been shown turned out to be an effect nobody had planned for. The most convincing thing here, though, is not any single episode but the duration. The format ran for six years, survived a rebrand, stopped when the full-scale invasion began and was revived in 2023. One-off shoots do not behave like that.

HR-директорам і керівникам employer brand на підприємствах, де найм іде постійно, а не кампаніями, і де потрібен не один фільм, а потік матеріалу з передбачуваним графіком.

HR directors and employer brand leads at sites where hiring is continuous rather than campaign-based, and where the need is not one film but a steady flow of material on a predictable schedule.

Майстер – ланка, через яку проходить щоденний контакт робітника з компанією, і компанія вкладається в його навчання. Але для тих, хто ще не вчився, програма лишалась назвою в наказі. Частина потенційних учасників не подавалась з простої причини: не розуміли, що всередині, і не хотіли ризикувати.

The shift supervisor is the link through which a worker's daily contact with the company runs, and the company invests in training them. But to anyone who had not yet been through it, the programme was just a name in an internal order. Some potential participants never applied for a simple reason: they did not know what was inside, and did not want to risk it.

Фільм зібраний з розповідей випускників після завершення програми, з ілюстраціями самого навчання і роботи кожного на своєму місці. Через програму пройшли понад двадцять майстрів, у кадр увійшли дев'ятеро: п'ять випускників, троє тренерів і кураторка програми з боку HR – щоб було видно і тих, хто вчиться, і тих, хто вчить.

The film is built from graduates' own accounts after the programme finished, illustrated with the training itself and with each of them at their own workstation. More than twenty supervisors went through the programme; nine appear on screen: five graduates, three trainers and the HR programme lead, so that both those who learn and those who teach are visible.

До фільму програма не мала жодного способу показати себе тим, хто в ній ще не був: назва в наказі й усні перекази. Після нього має чотири з половиною хвилини, де на головне питання кандидата – що там усередині і чи варто – відповідають не HR і не положення про навчання, а ті, хто вже пройшов і повернувся на своє робоче місце.

Before the film, the programme had no way of showing itself to anyone who had not been through it: a name in an order and word of mouth. Now it has four and a half minutes in which the candidate's real question – what is inside, and is it worth it – is answered neither by HR nor by a training policy, but by people who have completed it and gone back to their jobs.

HR-директорам і керівникам навчання на виробництві, у яких є програма розвитку середньої ланки і немає способу показати її тим, хто ще не подався.

HR and learning leads at industrial sites who run a development programme for middle management and have no way of showing it to those who have not yet applied.

На дефіцитних робітничих позиціях воронка кандидатів звужена не вимогами до кваліфікації. За радянськими нормами ця робота була жінкам заборонена прямо, і навіть після скасування заборони уявлення про те, кому вона призначена, трималось довше за саму норму. Оголошенням про вакансію це не змінюється – потрібен приклад, у який вірять.

On hard-to-fill industrial roles, the candidate funnel is narrowed by something other than qualification requirements. Under Soviet-era rules this work was explicitly barred to women, and even after the ban was lifted, the assumption about who the job belongs to outlived the rule itself. A job advert does not shift that. It takes an example people believe.

Бригада водійок Ferrexpo за кермом зчленованих самоскидів Bell B35D – понад 60 тонн у повному завантаженні. Чотири героїні, чотири різні шляхи до цієї кабіни, і в кожної в основі дитяча мрія, до якої вона йшла роками. Чотири хвилини, зняті на техніці в роботі, а не на тлі техніки.

A crew of Ferrexpo women driving Bell B35D articulated haulers, over 60 tonnes fully loaded. Four subjects, four different routes to that cab, each with a childhood ambition at the root of it that took years to reach. Four minutes filmed on machinery at work, not in front of parked machinery.

Найкраще про фільм говорить не він сам, а те, що сталося з його героїнями далі. Олена Ніколайчук-Нерода, яка прийшла в кар'єр без досвіду і сіла за кермо після стажування з наставниками, відтоді перейшла на важчу техніку Caterpillar і має посвідчення, що дозволяє керувати 220-тонним самоскидом. У 2024 році Women in Mining UK внесла її до шостого видання «100 Global Inspirational Women in Mining» – переліку ста жінок галузі з усього світу. Сьогодні вона навчає наступних водійок і виступає на галузевих подіях. Фільм не зробив цієї кар'єри. Він зафіксував момент, з якого вона стала видимою за межами кар'єру.

The best account of this film is not the film but what happened to its subjects afterwards. Olena Nikolaichuk-Neroda, who arrived at the pit with no experience and took the wheel after mentored training, has since moved on to heavier Caterpillar machinery and holds a licence for a 220-tonne truck. In 2024 Women in Mining UK included her in the sixth edition of the 100 Global Inspirational Women in Mining. She now trains the drivers who follow her and speaks at industry events. The film did not make that career. It recorded the point at which she became visible beyond the pit.

HR-директорам, які розширюють воронку на робітничі позиції, і директорам з ESG, яким потрібен доказ гендерної інклюзії у виробничих професіях, а не в офісі.

HR directors widening the funnel for industrial roles, and ESG directors who need evidence of gender inclusion in operational trades rather than in the office.

Перше воєнне літо, посівна і жнива під питанням, а роль великої компанії в тому, щоб регіон продовжив працювати, ніде не зафіксована.

The first summer of the war, with sowing and harvest both in doubt, and no record anywhere of the part a large company played in keeping the region working.

Три розмови, які тримають фільм: фермер Юрій Удовицький, керівниця громади Валентина Городянко і виконувач обов'язків генерального директора Ferrexpo Єристівський ГЗК Тарас Зінченко – посади на момент зйомок. Три погляди на одну ситуацію: з поля, з громади і з підприємства.

Three conversations carry the film: the farmer Yurii Udovytskyi, the community leader Valentyna Horodianko, and Taras Zinchenko, then acting chief executive of Ferrexpo Yeristovo Mining – titles as at the time of filming. Three views of one situation: from the field, from the community and from the plant.

Робочий кейс, який ми показуємо агропромисловим і фінансовим компаніям, бо він відповідає на конкретне питання: як зняти роль бізнесу в громаді, не перетворивши це на звіт про благодійність.

A working reference we show to agricultural and financial clients, because it answers a specific question: how to film a company's role in its community without turning it into a charity report.

Директорам з комунікацій та сталого розвитку в агро, харчовій промисловості й банках, які працюють з аграрним сектором.

Communications and sustainability directors in agriculture, food production and banks serving the agricultural sector.

Показати, що підтримка спортсменки – це позиція компанії, а не рядок у маркетинговому бюджеті.

To show that backing an athlete is a position the company holds, not a line in a marketing budget.

Портрет боксерки Ганни Охоти, віцечемпіонки світу. Робота, поразки і те, що між ними, без спортивного пафосу.

A portrait of the boxer Hanna Okhota, world silver medallist. The work, the defeats and what lies between them, without the usual sporting grandeur.

Silver Dolphin, Cannes Corporate Media & TV Awards, 2021.

Silver Dolphin, Cannes Corporate Media & TV Awards, 2021.

Директорам з маркетингу і керівникам спонсорських програм, у яких є контракт зі спортсменом і немає контенту навколо нього.

Marketing directors and sponsorship leads who hold an athlete contract and have no content around it.

Спонсорський портрет спортсменки за замовчуванням перетворюється на відеорезюме: титули, кубки, повільна музика. Потрібна була історія, яку зрозуміють за межами України, де українських медалей з веслування ніхто напам'ять не знає. Додатковий контекст: головна тренувальна база Людмили – Горішні Плавні, місто присутності компанії, тож підтримка тут не абстрактна виплата віддаленій федерації.

A sponsored athlete portrait defaults to a video CV: titles, trophies, slow music. What was needed was a story that would land outside Ukraine, where nobody knows the Ukrainian canoeing medal table by heart. One further piece of context: Liudmyla's main training base is Horishni Plavni, the town where the company operates, so the support here is not an abstract payment to a distant federation.

Портрет Людмили Лузан – восьмиразової чемпіонки світу і триразової призерки Олімпійських ігор. У фільмі вона говорить про те, чого немає в жодному прес-релізі: як через зріст перестала вміщатися в гімнастику і пішла у веслування слідом за братом, і як після поразки на чемпіонаті України змінила тренера. Там же лишився епізод громадянської позиції спортсменів щодо російської агресії – момент, який у звичайній спонсорській логіці вирізають першим.

A portrait of Liudmyla Luzan, eight-time world champion and three-time Olympic medallist. In the film she talks about what appears in no press release: how her height made gymnastics impossible and she followed her brother into canoeing, and how she changed coach after losing at the Ukrainian championships. The film also keeps a passage on athletes' civic stance towards Russian aggression – the first thing that ordinary sponsorship logic would cut.

Intermedia-Globe Gold і Special Award Corazon, WorldMediaFestivals Hamburg, 2024. Дві нагороди за один фільм, причому друга – саме за той епізод. Якби замовник наполіг його прибрати, її б не було.

Intermedia-Globe Gold and the Special Award Corazon, WorldMediaFestivals Hamburg, 2024. Two awards for one film, and the second was for precisely that passage. Had the client insisted on removing it, there would have been no second award.

Маркетинг-директорам, які вагаються, скільки контролю над матеріалом віддати. Це найточніша ілюстрація ціни надмірного контролю з тих, що в нас є.

Marketing directors weighing up how much editorial control to give away. This is the clearest illustration we have of what over-control costs.

Стрільба з пістолета – дисципліна без видовищності. Зовні нічого не відбувається, і саме тому спонсорські історії тут зазвичай не знімають.

Pistol shooting is a discipline without spectacle. From the outside nothing happens, which is precisely why sponsorship stories are rarely filmed here.

Портрет Максима Городинця на шляху до Олімпіади в Парижі 2024. Драматургія побудована на міліметрі, від якого залежить результат, і на тому, що відбувається з людиною між пострілами.

A portrait of Maksym Horodynets on the road to the Paris 2024 Olympics. The drama is built on the millimetre that decides the result, and on what happens to a person between shots.

Intermedia-Globe Gold, WorldMediaFestivals Berlin, 2025.

Intermedia-Globe Gold, WorldMediaFestivals Berlin, 2025.

Спонсорам федерацій у непоказних видах спорту, де стандартний рекламний підхід не працює.

Sponsors of federations in low-spectacle sports, where the standard advertising approach does not work.

Показати, що професійний спорт в Україні не зупинився, на прикладі одного гравця.

To show, through one player, that professional sport in Ukraine did not stop.

Портрет футболіста «Ворскли» Артема Кулаковського – сезон, який відбувався всупереч обставинам.

A portrait of Artem Kulakovskyi of FC Vorskla, and a season that went ahead against the odds.

Три міжнародні нагороди 2023 року і офіційний відбір Ealing Film Festival у Лондоні.

Three international awards in 2023 and an Official Selection at the Ealing Film Festival in London.

Спонсорам клубів і федерацій, яким потрібна історія команди в умовах, де сам факт існування сезону вже є висловлюванням.

Sponsors of clubs and federations who need a team story in conditions where the existence of a season is itself a statement.